«Кулінарна характеристика холодних соусів та солодких»
Соуси без борошна. Яєчно-масляні соуси
і масляні суміші. До групи соусів без
борошна належать соуси, приготовлені на вершковому маслі, олії і оцті. До
яєчно-масляних соусів належать Польський, Голландський, сухарний та ін.
Яєчно-масляні соуси готують з вершкового масла, яєць (для соусу Голландського —
жовтки) з додаванням лимонного соку або лимонної кислоти (1— 2 г на 1 кг). Для
того щоб жовтки не зсілись, необхідно перед проварюванням влити у суміш холодну
воду (відповідно до розкладки). Під час проварювання температура соусу повинна
бути не вища за 70°С. Соус слід проварити на плиті або водяній бані,
безперервно помішуючи.
Соус
голландський
Масляні суміші використовують
для бутербродів, як приправу до страв з яєць і овочевих гарячих страв. Вони
складаються з вершкового масла, розтертого з гірчицею, сиром, зеленню петрушки,
подрібненим оселедцем, анчоусами, сформовані й охолоджені. Перед подаванням
масляні суміші нарізають невеликими шматочками масою 10— 15 г. Для поліпшення
смаку додають лимонний сік. Шматочки масляної суміші можуть мати різноманітну
форму: кружальце, прямокутник, ромб, горішок, кулька або квітка.
Соуси холодні. Соуси холодні готують на
олії або оцті, желе — на міцному концентрованому бульйоні. Подають їх до
м’ясних, рибних, овочевих страв, використовують для приготування салатів,
вінегретів, бутербродів. До групи холодних соусів входять соус майонез, овочеві
маринади, заправи до салатів та оселедців, хрін з оцтом.
Соус майонез. Сирі яєчні жовтки ретельно відокремлюють від білків, додають готову гірчицю, сіль, цукор і добре перемішують дерев’яною лопаткою. У суміш при безперервному збиванні вводять тонкою цівкою охолоджену до температури 16— 18°С рафіновану олію і продовжують збивати до повного з’єднання олії з сумішшю. Потім додають оцет, перемішують. Майонез після цього стає світлішим.
Вимоги до якості. Майонез — це однорідна, напівгуста емульсія, яка не розшаровується. Смак і запах — гострий, кисло-солодкий, з ароматом гірчиці, колір —біло-кремовий. Зберігають 1—2 доби при температурі 10— 12°С. Заправки на олії. Заправки — це нестійкі емульсії, в яких олія емульгована в розчині оцту. Щоб приготувати заправки, слід з’єднати олію з оцтом, сіллю, цукром, перцем і збити в суміш. Інколи заправки готують з гірчицею. Емульгатором у цьому разі є гірчиця і мелений перець. Крім гірчиці, в деякі заправки додають жовтки сирих і варених яєць, такі заправки стійкіші. Заправки використовують для поливання салатів із свіжих овочів, вінегретів, а також оселедців. Зберігають 1—2 доби при температурі 10— 12°С в посуді, який не окислюється.
Заправка для салатів. Оцет
з’єднують з цукром, сіллю, меленим перцем, все добре перемішують і додають
олію. Для того щоб заправка мала однорідну консистенцію, перед поливанням
страви її слід ретельно збовтати. Заправка гірчична. Гірчицю розтирають з
сіллю, цукром, меленим перцем, жовтками і поступово розводять оцтом,
проціджують, вливають олію і все збовтують. Використовують для вінегретів,
оселедців, холодних гарнірів.
Солодкі соуси. Солодкі соуси можна приготувати зі свіжих, консервованих, сухих фруктів і ягід, соків, пюре, сиропів, молока. До їхнього складу входять цукор, ароматичні і смакові речовини, ванілін, шоколад, какао, лимонна кислота, кориця. Як загусник для соусів використовують картопляний крохмаль, а також борошно. Подають до солодких страв, запіканок, пудингів, круп’яних і макаронних виробів. Можна подавати в холодному і гарячому вигляді.
Соус яблучний. Яблука промивають, видаляють насіння, нарізають скибочками і припускають у
воді до готовності. Потім протирають до пюреподібної консистенції, з’єднують з
відваром, додають цукор, лимонну кислоту, доводять до кипіння, вливають
попередньо розведений охолодженим відваром крохмаль. Знову доводять до
кипіння, помішуючи. В готовий соус кладуть корицю.
Подають до запіканок, пудингів, млинців, грінок з фруктами.
Соус абрикосовий. Абрикоси обшпарюють, знімають з них шкірочку, розрізають на чотири
частини, видаляють кісточки, засипають цукром і витримують 3—4 год., потім проварюють
5—8 хв. і протирають.
Курагу перебирають, промивають, замочують в холодній воді для набухання. Потім
варять в цій воді до готовності, протирають, додають відвар, цукор і,
помішуючи, проварюють до загустіння. Для поліпшення смаку в соус можна
покласти лимонну кислоту (І г на 1000 г соусу).
Подають до каші гур’євської, пудингів, яблук в тісті, яблук з рисом.
Соус журавлинний. Журавлину перебирають, промивають і вичавлюють сік. Вичавки заливають гарячою водою і кип’ятять 5—8 хв., а потім проціджують.
У цей відвар додають цукор і доводять до кипіння. Крохмаль розводять холодною
кип’яченою водою або охолодженим відваром.У гарячий ягідний сироп вливають
проціджений крохмаль і, помішуючи, швидко доводять до кипіння. Після цього в
нього вливають раніше вичавлений сік.
Подають до круп’яних страв, бісквітів, запіканок, пудингів та ін.
Соус шоколадний. Какао змішують з цукром. Молоко згущене розводять гарячою водою, нагрівають до кипіння і при безперервному помішуванні вливають суміш в какао з цукром, доводять до кипіння, проціджують і охолоджують. В охолоджений соус кладуть ванілін, розчинений у теплій воді.
Вимоги
до якості солодких cоусів. Консистенція
соусів однорідна, без грудочок завареного крохмалю. Смак — солодкий, з ароматом
тих компонентів, з яких приготовлений соус.
Коментарі
Дописати коментар