Харчування різних груп населення

Предмет: Фізіологія харчування.

       

     Тема уроку: Харчування різних груп населення

Залежно від статі, віку, ваги, зросту та роду занять змінюється потреба організ­му в харчових речовинах.

Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму. Чим більше м'язових рухів здійснює людина, тим більші її енерговитрати, для компенсації яких потрібно більше їжі. Потребу в певній кількості їжі прийнято виражати у теплових одиницях—калоріях.

Кількість калорій, які надходять в організм людини з будь-якими продуктами називається калорійністю їжі. Виз­начити її можна знаючи хімічний склад та види їжі.

Потреба в калоріях залежно від віку людини та її професії коливається від 2600 до 4200 ккал для чоловіків і від 2200 до 3600 для жінок.

На основі багаторічних аналізів були розраховані норми споживання хар­чових речовин основними групами населення з урахуванням загальних прин­ципів збалансованості харчування. Згідно з цими нормами співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні всіх груп дорослого населення повинно становити —1-2-4 за виключенням осіб, зайнятих важкою фізичною працею, —1-2-5, а осіб похилого віку—1-0,8-3,5.

Калорійність раціону за рахунок білка повинна складати 14%, за рахунок жирів — 30%, за рахунок вуглеводів — 56%.

Для дітей це співвідношення таке: 5-6 років—1-1-3,5, для немовлят—1-3-4,5.

Зниження рівня інтенсивності трудової діяльності та інтенсивності обмінних процесів у людей похилого віку призводить до зменшення енерговитрат і по­треби у харчових речовинах.

Добовий раціон таким людям слід будувати із розрахунку 2230-2650 ккал для чоловіків і 2000-2300 ккал для жінок.

У похилому віці збільшується потреба організму у вітамінах С, Р, В , В₂, В   а потреба у вітамінах Д, А та К зменшується.

Літнім людям варто зменшити споживання м'яса, яєць, сиру, круп, хліба, а збільшити слід споживання овочів, фруктів, ягід, молочних продуктів, оскільки вони містять солі калію, кальцію, магнію, потреба яких у похилому віці зростає.

Режим харчування. Режимом харчування називається приймання їжі про­тягом доби в чітко визначений час, раціональний її розподіл за масою, калорій­ністю, вмістом харчових речовин.

Приймання їжі у чітко визначений час призводить до вироблення умовного рефлексу, який посилює виділення шлункового соку та слини перед прийман­ням їжі. За таких умов їжа добре обробляється соками, що сприяє кращому травленню. Порушення режиму харчування впливає на нервову регуляцію процесів травлення, призводить до втрати апетиту.

 Харчовий режим повинен складатися з три або чотириразового приймання їжі впродовж доби (найраціо-нальнішим є чотириразове харчування). Під час чотириразового харчування проміжок між прийманням їжі повинен становити 4-5 годин. За такого харчу­вання на сніданок має припадати 20-25% добового раціону. Найкраще снідати гарячою м'ясною стравою, бутербродами або яйцями, молоком чи кавою.

На обід припадає більша частина добового раціону—40-45%. До обідніх страв варто включити овочеві або рибні закуски, перші, другі та треті страви. Першою стравою може бути овочева страва або овочевий гарнір до другої страви, одна страва бажано щоб була із круп, макаронів або виробів з борош­на. Обід повинен тривати не менше—40-50 хв.

У добовому раціоні підвечірок повинен становити 10%. Це може бути бу­лочка або коржик, кисломолочні продукти.

Вечеря має складатися із легкозасвоюваних продуктів. У добовому раціоні вона повинна становити 20-25%. Це можуть бути каші, запіканки із круп чи сиру, молоко та молочнокислі продукти, чай.

Вечеря повинна прийматися за 2 години до сну. Якщо людина працює в нічну зміну, слід передбачити одне приймання їжі вночі. Воно має становити 25% добового раціону.

Особливості харчування учнів професійно-технічних училищ. Для того, щоб підліток міг нормально фізично та інтелектуально розвиватися, йому не­обхідне повноцінне харчування. Надходження в організм харчових речовин разом з їжею повинне задовольняти потребу організму підлітка у пластичних та енергетичних матеріалах. При побудові харчових раціонів для підлітків слід зважати на особливості розвитку організму, енергетичні витрати, сезонні зміни. Адже процеси асиміляції у підліткового організму переважають над процеса­ми дисиміляції, а також підвищений основний обмін порівняно з дорослим. Якщо у дорослих основний обмін становить на добу 24 ккал на 1 кг ваги, то у підлітків він сягає 55 ккал. Енерговитрати підлітка значно перевищують енерго­витрати дорослої людини, адже його організм ще росте та розвивається. Роз­робляючи харчовий раціон, слід також враховувати, що калорійність добового раціону підлітків повинна на 10% перевищувати енерговитрати, щоб організм ще міг рости та розвиватися. Недостатнє харчування впливає на здоров'я та розвиток дитини. Наприклад, при недостатній кількості білка в їжі порушується імунітет, відбуваються зміни у складі кісткової тканини, затримується ріст та розвиток.

Переїдання призводить до порушення окислювальних процесів у організмі. Для юнаків та дівчат 13-17 років кількість білка, яка надходить в організм, по­винна становити 1,5-2 г на 1 кг ваги, тобто становитиме 15% загальної калорій­ності раціону.

Жири в організмі використовуються як джерело та пластичний матеріал. З жирами в організм надходять необхідні вітаміни (А, Д, Е). Кількість жирів, яка надходить в організм, повинна становити не менше 30% від загальної калорій­ності раціону. Недостатня кількість жирів негативно впливає на розвиток організ­му, а надлишок — призводить до накопичення в крові пектинових тіл.

Вуглеводи—основне джерело енергії. Розробляючи раціони харчування в профтехучилищах, слід також враховувати, що у підлітковому віці організм вимагає 10-15 г вуглеводів на 1 кг ваги. Вуглеводи надходять в організм із фрук­тами, ягодами, соками, молоком, кондитерськими виробами, медом, цукром, цукерками. Ці продукти повинні споживатися після основного приймання їжі. У раціон харчування підлітків повинні включатися багаті на вітаміни продукти, оскільки цього вимагають інтенсивні процеси розвитку та росту. На вітаміни багаті молоко, вершкове масло, м'ясо, риба, яйця, морква, помідори, шипши­на, салат, цибуля, сир, крупи, хліб, пекарські та пивні дріжджі. Добова потреба для підлітків у вітамінах становить: вітамін А —1-1,5 мг; В₁ — 0,8-1,9 мг; В₂— 1,1 -2,5 мг; РР — 3-21 мг; В₆ — 0,3-2,2 мг; С — до 70 мг. Потреба у мінеральних речовинах також підвищена, тому що процеси росту та розвитку супроводжу­ються збільшенням маси клітини. Добова потреба для юнаків та дівчат стано­вить: кальцію — 1400 мг, фосфору — 200 мг, магнію — 530 мг. Недостатня кількість кальцію в організмі призводить до псування зубів. Тому до меню їдалень слід включати молоко та молочні продукти, овочі, хлібобулочні виро­би, горіхи.

Пластичним матеріалом для побудови скелету є фосфор. Потреба у ньому повинна задовольнятися за рахунок молочних продуктів, риби, м'яса, вівсяної крупи, горіхів, бобових.

Основним джерелом вмісту натрію є сіль, деякі продукти тваринного по­ходження. Добова потреба підліткового організму в натрію становить 8-10 г.

Регулятором водного обміну в організмі є калій. Для підлітків добова по­треба в калію становить 3,5 г. Він міститься у рослинній їжі.

Потреба підлітків у магнію невелика — 140-530 мг. Міститься він в крупі, борошні, бобових. У місцевостях, де поширені захворювання щитовидної за лози, слід здійснювати профілактичне йодування їжі. Добова потреба підлітко­вого організму в йоді становить 0,15 мг.

                               

                                 Контрольні запитання

1.На що слід зважати при визначенні норми харчування людини?

2.Що таке режим харчування?

3.Як розподіляється добовий раціон?

-